Archives par mot-clé : ukraine

LE DESTIN DE TARAS CHEVTCHENKO – O DESTINO DE TARAS SHEVCHENKO- ДОЛЯ Тарас Григорович Шевченко

*
Taras Chevtchenko
Taras Shevchenko
Тарас Григорович Шевченко
Вірші Тараса Шевченка

Taras Shevchenko Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle - Вірші Тараса Шевченка

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

 
 Тарас Григорович Шевченко
TARAS CHEVTCHENKO
Taras Shevchenko
25 février 1814 Moryntsi (près de Tcherkassy) – 26 février 1861 Saint-Pétersbourg

Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko


************************* 





Poème – Poema – вірш 
Вірші Тараса Шевченка
Os poemas de Taras Shevchenko
Les Poèmes de Taras Chevtchenko
*

ДОЛЯ
LE DESTIN
O DESTINO
1858
 **

**

Trad J Lavauzelle
акварель Aquarelle Aquarela 1851 Taras Shevchenko Шевченко Тарас Григорович

**

Ти не лукавила зо мною,
Tu ne m’as jamais déçu,
Você nunca me decepcionou,
Ти другом, братом і сестрою
Tu as toujours été un ami, un frère et une sœur
Você sempre foi um amigo, um irmão e uma irmã
Сіромі стала. Ти взяла
Dans mon malheur. Tu m’as pris,
Na minha desgraça. Você me levou
Мене, маленького, за руку
Moi, petit, par la main
Eu, pouco, pela mão
І в школу хлопця одвела
Et tu m’as conduit jusqu’à l’école
E você me levou para a escola
До п’яного дяка в науку.
Où m’attendait, ivre, mon vieux barbacole.
Onde estava esperando por mim, bêbado, meu mestre.
— Учися, серденько, колись
– Apprends ! mon cher ami,
– Aprenda! meu querido amigo
З нас будуть люде, — ти сказала.
Demain, tout sera différent ! », me disais-tu.
Amanhã tudo será diferente! « , Você me disse.
А я й послухав, і учивсь,
Et j’ai écouté et j’ai appris,
E eu escutei e aprendi,
І вивчився. А ти збрехала.
Et j’ai étudié. Et tu m’as menti.
E eu estudei. E você mentiu para mim.
Які з нас люде? Та дарма!
Demain serait différent ?  Peu importe !
Amanhã seria diferente? Não importa!
Ми не лукавили з тобою,
Nous n’avons rien convoité !
Nós não cobiçamos!
Ми просто йшли; у нас нема
Nous avons marché ; nous n’avons jamais
Nós andamos; nós nunca tivemos
Зерна неправди за собою.
Eu de mauvaises graines en nous.
Sementes ruins em nós.
Ходімо ж, доленько моя!
Allons, mon cher, allons !
Venha, minha querida, vamos embora!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Mon pauvre camarade infortuné !
Meu pobre companheiro infeliz!
Ходімо дальше, дальше слава,
Avançons encore , la gloire est là-bas, devant,
Vamos seguir em frente, a glória está lá, na frente,
А слава — заповідь моя.
Et la gloire est mon commandement.
E a glória é meu comando.

**

[Між 18 березня та 22 листопада 1858 р
Entre le 18 mars et le 22 novembre
Entre 18 de março e 22 de novembro de 1858]

**

Taras Chevtchenko
Taras Shevchenko
Тарас Григорович Шевченко
Вірші Тараса Шевченка
JAN HUS L'HERETIQUE de Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

Le large Dniepr rugit TARAS CHEVTCHENKO – Реве́ та сто́гне Дніпр широ́кий – O largo Dnieper rugiu 1837

*
Реве́ та сто́гне Дніпр широ́кий
Taras Chevtchenko
Taras Shevchenko
Тарас Григорович Шевченко
Вірші Тараса Шевченка

Taras Shevchenko Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle - Вірші Тараса Шевченка

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

 
 Тарас Григорович Шевченко
TARAS CHEVTCHENKO
Taras Shevchenko
25 février 1814 Moryntsi (près de Tcherkassy) – 26 février 1861 Saint-Pétersbourg

Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko


************************* 





Poème – Poema – вірш 
Вірші Тараса Шевченка
Os poemas de Taras Shevchenko
Les Poèmes de Taras Chevtchenko
*

Реве та стогне Дніпр широкий
Le large Dniepr rugit
O largo Dnieper rugiu
1837
 **

**

Chanson folklorique Ukrainienne
 Українська народна пісня
Canção popular ucraniana
Слова – Paroles – Palavras :
Тарас Шевченко – Taras Chevtchenko
Музика – Musique – Música :
Данило Крижанівський
Danylo Yakovych Kryzhanivsky
1856-1894

**

Реве та стогне Дніпр широкий,
Le large Dniepr rugit,
O largo Dnieper rugiu,
Сердитий вітер завива,
Sous des hurlements du vent infinis,
Sob o vento infinito uiva,
Додолу верби гне високі,
Qui ploie des saules immenses les cimes,
Quem dobra os topos dos salgueiros enormes
Горами хвилю підійма.
Soulevant des montagnes de vagues sublimes.
Levantando montanhas de ondas sublimes.

*

І блідий місяць на ту пору
Et, là, joue la lune blême
E aí, joga a lua pálida
 Із хмари де-де виглядав,
Avec les nuages que le ciel parsème,
Com as nuvens que o céu polvilha
Неначе човен в синім морі,
Comme un bateau dans la mer bleue profonde,
Como um barco no mar azul profundo,
То виринав, то потопав.
Se dresse et s’effondre.
Levanta-se e desmorona.

*

Ще треті півні не співали,
Dans l’attente du troisième chant du coq,
Esperando pela música do terceiro galo,
Ніхто ніде не гомонів,
Personne ne bouge en bloc,
Ninguém se move em um bloco,
Сичі в гаю перекликались,
Seules les chouettes conversent,
Apenas corujas conversam,
Та ясен раз у раз скрипів.
Seul transperce le frêne qui se berce.
Apenas o freixo pode ser ouvido.

**

Taras Chevtchenko
Taras Shevchenko
Тарас Григорович Шевченко
Вірші Тараса Шевченка
JAN HUS L'HERETIQUE de Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

Муза La Muse de Taras Chevtchenko – Musa Taras Shevchenko – Вірші Тараса Шевченка- 1858

*
Taras Chevtchenko
Taras Shevchenko
Тарас Григорович Шевченко
Вірші Тараса Шевченка

Taras Shevchenko Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle - Вірші Тараса Шевченка

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

 
 Тарас Григорович Шевченко
TARAS CHEVTCHENKO
Taras Shevchenko
25 février 1814 Moryntsi (près de Tcherkassy) – 26 février 1861 Saint-Pétersbourg

Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko


************************* 





Poème – Poema – вірш 
Вірші Тараса Шевченка
Os poemas de Taras Shevchenko
Les Poèmes de Taras Chevtchenko
*

Муза
Muse
Musa
9 лютого 1858
9 février 1858
9 de fevereiro de 1858
 **

**

Катерина олія, Catherine huile, 1842 – Catarina óleo, 1842- Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko Taras Shevchenko

**

А ти, пречистая, святая,
Ô toi, pure et sainte,
Você, puro e santo,
Ти, сестро Феба молодая!
Toi, sœur de Phébus bien-aimée !
Você, amada irmã de Phoebus!
Мене ти в пелену взяла
Tu m’as pris sur ta poitrine
Você me pegou no seu peito
  І геть у поле однесла.
Et porté à travers champ.
E transportado pelo campo.
І на могилі серед поля,
Et sur une tombe tu m’as déposé
E em um túmulo você me depositou
Як тую волю на роздоллі,
Tel un thuya en pleine croissance,
Como um thuja em pleno crescimento,
Туманом сивим сповила.
D’un brouillard, tu m’as recouvert.
De um nevoeiro, você me cobriu.
І колихала, і співала,
Et tu m’as réveillé et tu as chanté
E você me acordou e cantou
І чари діяла… І я…
Et la magie a agi … Et moi…
E a mágica agiu … E eu …
О чарівниченько моя!
Ô mon enchanteresse !
Ó minha feiticeira!
  Мені ти всюди помагала,
Tu m’as secouru partout,
Você me salvou em todos os lugares
Мене ти всюди доглядала.
Tu as pris soin de moi toujours.
Você cuidou de mim sempre.
В степу, безлюдному степу,
Dans la steppe, la steppe désertique,
Na estepe, o estepe do deserto,
В далекій неволі,
Dans ma longue captivité,
No meu longo cativeiro,
Ти сіяла, пишалася,
Tu as illuminé fièrement
Você tem orgulhosamente iluminado
 Як квіточка в полі!
Comme une fleur dans un champ !
Como uma flor em um campo!
Із казарми нечистої
De mon odieuse caserne
Dos meus quarteis odiosos
Чистою, святою
Pur, saint
Puro, santo
Пташечкою вилетіла
L’oiseau s’est envolé
O pássaro voou para longe
  І понадо мною
Et avec moi
E comigo
Полинула, заспівала
Tu es sorti et tu as chanté
Você saiu e cantou
Ти, золотокрила…
Toi, d’or …
Você, ouro …
Мов живущою водою
Comme de l’eau vive
Como a água viva
Душу окропила.
Tu as lavé mon âme.
Você lavou minha alma.
І я живу, і надо мною
Et je vis, et au-dessus de moi
E eu vivo e acima de mim
  З своєю божою красою
De toute ta beauté divine
Com toda sua beleza divina
Гориш ти, зоренько моя,
Tu illumines, tendre
Você ilumina, doce
Моя порадонько святая!
Etoile magnifique !
Bela Estrela!
Моя ти доле молодая!
Qui me guide depuis toujours !
Quem sempre me guiou
Не покидай мене. Вночі,
Ne me quitte pas. La nuit
Não me deixe. Noite
І вдень, і ввечері, і рано
Le jour et le soir, et à l’aube
Dia e noite e ao amanhecer
Витай зо мною і учи,
Sois toujours à mes coté, dirige-moi,
Que você está sempre ao meu lado, me direcione,
Учи неложними устами
Apprends à mes lèvres
Aprende aos meus lábios
Сказати правду. Поможи
A ne dire que la vérité. Aide moi
Para dizer a verdade. Me ajude
Молитву діяти до краю.
Pour que ma prière arrive à destination.
Para minha oração chegar ao seu destino.
А як умру, моя святая!
Et si je meurs, mon saint !
E se eu morrer, meu santo!
Моя ти мамо! положи
Ma mère ! Mettez
Minha mãe! Por favor coloque
Свого ти сина в домовину
Votre fils dans son petit cercueil
Seu filho em seu pequeno caixão
І хоть єдиную сльозину
Et qu’au moins une larme
E que pelo menos uma lágrima
В очах безсмертних покажи.
Sorte de tes yeux immortels.
Sair de seus olhos imortais.

 Нижній Новгород
Nijni Novgorod
Nizhny Novgorod

 

**

Taras Chevtchenko
Taras Shevchenko
Тарас Григорович Шевченко
Вірші Тараса Шевченка
JAN HUS L'HERETIQUE de Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

LE DESASTRE Poème de Taras Chevtchenko – O Desastre poema Taras Shevchenko -Мій Боже милий, знову лихо!..

*
Taras Chevtchenko
Taras Shevchenko
Тарас Григорович Шевченко
Вірші Тараса Шевченка

Taras Shevchenko Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle - Вірші Тараса Шевченка

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

 
 Тарас Григорович Шевченко
TARAS CHEVTCHENKO
Taras Shevchenko
25 février 1814 Moryntsi (près de Tcherkassy) – 26 février 1861 Saint-Pétersbourg

Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko


************************* 





Poème – Poema – вірш 
Вірші Тараса Шевченка
Os poemas de Taras Shevchenko
Les Poèmes de Taras Chevtchenko
*

Мій Боже милий, знову лихо!..
LE DESASTRE
O DESASTRE
1859 ?
 **

**

Селянська родина Famille Paysanne Taras Shevchenko полотно олія Huile sur toile 1843

**

Мій Боже милий, знову лихо!..
Mon cher dieu, le désastre est de retour !
Meu querido deus, o desastre está de volta!
Було так любо, було тихо;
Tout était serein, tout était si calme ;
Tudo era sereno, tudo estava tão calmo;
Ми заходились розкувать
Nous avions commencé à briser
Nós tínhamos começado a quebrar
Своїм невольникам кайдани.
Nos chaînes d’esclaves.
Nossas correntes de escravos.
Аж гульк !.. Ізнову потекла
Tout s’est arrêté ! .. Il a coulé
Tudo parou! .. Ele afundou
 Мужицька кров! Кати вінчані,
Le sang du peuple ! Les bandits couronnés
O sangue do povo! Os bandidos coroados
Мов пси голодні за маслак,
Comme des chiens se battant pour un os,
Como cães lutando por um osso,
  Гризуться знову.
S’étripent à nouveau.
Eles estão lutando novamente.

***************

Taras Shevchenko

************************

Par Émile Durand
Le Poète national de la Petite-Russie
Tarass-Grigoriévitch Chevtchenko
LA REVUE DES DEUX MONDES
1876

…Par ordre de l’empereur Nicolas, le poète fut envoyé comme simple soldat dans la garnison d’une petite forteresse située au bord du lac d’Aral, et qui plus est, pendant que la garnison se renouvelait tous les ans, Chevtchenko devait rester toute sa vie dans cet endroit perdu ; enfin il lui était absolument interdit de dessiner ou d’écrire.

La consigne fut sévèrement observée pendant les premiers temps. Le poète, pour écrire ses vers, n’avait qu’un bout de crayon et un petit livret grossièrement broché, qu’il avait dérobé aux yeux de ses argus en le cachant dans la tige de sa botte. De 1848 à 1850, il écrivit encore une centaine de poésies, pour la plupart assez courtes. Puis la consigne se relâcha, il put avoir du papier ; mais l’inspiration ne venait plus, et il cessa d’écrire. Le dessin fut désormais sa seule distraction, tolérée, non permise. M. Ivan Tourguénef raconte à ce sujet une anecdote qui fait honneur à V. Pérovsky, alors gouverneur du cercle d’Orenbourg. Un certain général « à cheval sur la consigne », comme les aimait l’empereur Nicolas, ayant appris que Chevtchenko, malgré la défense, avait dessiné quelques esquisses, considéra comme un devoir d’avertir le gouverneur. Celui-ci, regardant d’un air sévère le zélé personnage, lui dit froidement : — Général, je n’entends pas de cette oreille-là. Veuillez passer de l’autre côté et me répéter ce que vous venez de me dire. — Le général comprit, et répéta… autre chose.

Après la mort de l’empereur Nicolas, les amis que Chevtchenko avait laissés à Pétersbourg firent des démarches en sa faveur et furent assez heureux pour obtenir sa grâce. Le poète avait subi dix années d’un cruel exil ; encore les formalités retardèrent-elles son retour pendant près d’une année. C’est ainsi, par exemple, qu’il fut retenu plusieurs mois à Nijni-Novgorod, où il vendit quelques dessins pour subvenir à son existence….

 

**

Taras Chevtchenko
Taras Shevchenko
Тарас Григорович Шевченко
Вірші Тараса Шевченка
JAN HUS L'HERETIQUE de Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

MES PENSEES de Taras CHEVTCHENKO – MEUS PENSAMENTOS de Taras SHEVCHENKO – Кобзар – Kobzar

 

*
Taras Chevtchenko
Taras Shevchenko
Тарас Григорович Шевченко
Вірші Тараса Шевченка
Кобзар – Kobzar
JAN HUS L'HERETIQUE de Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle - Вірші Тараса Шевченка

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

 
 Тарас Григорович Шевченко
TARAS CHEVTCHENKO
Taras Shevchenko
25 février 1814 Moryntsi (près de Tcherkassy) – 26 février 1861 Saint-Pétersbourg

Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko


************************* 





Poème – Poema – вірш
Вірші Тараса Шевченка
Os poemas de Taras Shevchenko
Les Poèmes de Taras Chevtchenko
*
Кобзар – Kobzar

Думи мої, думи мої
MES PENSEES
MEUS PENSAMENTOS
1839
 **

**

Autoportrait en soldat en exil

**

Думи мої, думи мої,
Mes pensées, mes pensées
Meus pensamentos, meus pensamentos
Лихо мені з вами!
Combien vous me torturez !
Quanto você me tortura!
Нащо стали на папері
Pourquoi vous alignez-vous sur ma page
Por que você se alinha na minha página
Сумними рядами?..
En lignes si tristes ? …
Em linhas tão tristes? …
Чом вас вітер не розвіяв
Pourquoi le vent ne vous a-t-il pas éparpillées
Por que o vento não te dispersou
В степу, як пилину?
Dans la steppe, comme de la vulgaire poussière ?
Na estepe como poeira comum?
Чом вас лихо не приспало,
Pourquoi ne vous êtes vous pas assoupies
Por que você não adormeceu
Як свою дитину?..
Comme l’enfant dans son berceau ? …
Como a criança em seu berço? …

*

Бо вас лихо на світ на сміх породило,
Le malheur, moqueur, les a fait naître,
A desgraça, rindo, deu à luz a eles,
Поливали сльози… чом не затопили,
En les arrosant de larmes… Pourquoi ne vous ont-elles pas inondées,
Tomando-as de lágrimas … Por que elas não te inundaram,
Не винесли в море, не розмили в полі?…
Emportées vers la mer, enfouies dans la steppe ?
Por que eles não te levaram para o mar ou foram enterrados nas estepes?
Не питали б люде, що в мене болить,
Personne ne me demanderait ce qui me blesse
Ninguém me perguntaria o que me machuca
Не питали б, за що проклинаю долю,
Ni pourquoi je maudis mon sort,
Nem por que eu amaldiçoo meu destino
Чого нуджу світом? «Нічого робить»,—
Ni pourquoi j’erre dans le monde ? « Je m’en moque »,
Nem por que estou vagando no mundo? « Eu não me importo »,
Не сказали б на сміх…
Ils n’en parleraient plus ainsi en se moquant …
Eles não falavam dessa maneira tirando sarro …

*

Квіти мої, діти!
Mes fleurs, mes enfants !
Minhas flores, meus filhos!
Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав?
Pourquoi vous avoir aimées, pourquoi vous avoir élevées ?
Por que você ama, por que você se levantou?
Чи заплаче серце одно на всім світі,
Y a-t-il un cœur dans le monde entier
Existe um coração no mundo inteiro?
Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав…
Pour vous pleurer ainsi ? .. Peut-être ai-je deviné …
Chorar tanto assim? .. Talvez eu tenha adivinhado …
Може, найдеться дівоче
Peut-être y a-t-il une fille,
Talvez haja uma garota
  Серце, карі очі,
Cœur tendre, yeux bruns,
Coração mole, olhos castanhos,
Що заплачуть на сі думи,—
Qui pleure sur ces pensées,
Quem chora sobre esses pensamentos?
Я більше не хочу.
Moi, je ne veux plus !
Eu não quero mais!
Одну сльозу з очей карих —
Une larme des yeux noirs de cette demoiselle,
Uma lágrima dos olhos negros desta jovem
І пан над панами!
Et le seigneur des seigneurs, je deviendrais !
E o senhor dos senhores eu me tornaria!
Думи мої, думи мої,
Mes pensées, mes pensées
Meus pensamentos, meus pensamentos
Лихо мені з вами!
Combien vous me torturez !
Quanto você me tortura!

*

За карії оченята,
Pour les beaux yeux malicieux
За чорнії брови
Sous de noirs sourcils
Серце рвалося, сміялось,
Mon cœur s’est emporté, léger,
Виливало мову,
Il a chanté la langue,
Виливало, як уміло,
Il a chanté, habilement,
За темнії ночі,
L’obscurité de la nuit,
За вишневий сад зелений,
Les verts cerisiers sombres du verger,
За ласки дівочі…
Les douces caresses de la jeune fille…
За степи та за могили,
Les steppes et les monticules funéraires,
Що на Україні,
Par l’Ukraine,
Серце мліло, не хотіло
Mon cœur ne voulait plus
Співать на чужині…
Chanter dans un autre pays…

(…)

 

*

Думи мої, думи мої,
Mes pensées, mes pensées
Meus pensamentos, meus pensamentos
 Квіти мої, діти!
Mes fleurs, mes enfants!
Minhas flores, meus filhos!
 Виростав вас, доглядав вас,—
Je vous ai éduquées en prenant soin de vous,
Educando-se e cuidando de si mesmo,
Де ж мені вас діти?
Et maintenant ?
E agora?
  В Україну ідіть, діти!
Partez en Ukraine, mes enfants !
Vá para a Ucrânia, meus filhos!
 В нашу Україну,
Dans notre Ukraine,
Na nossa Ucrânia,
Попідтинню, сиротами,
Comme des orphelins, à travers les chemins de traverse,
Como órfãos,
А я — тут загину.
Et moi, moi je vais mourir ici.
E eu vou morrer aqui.
Там найдете щире серце
Vous trouverez là-bas un cœur sincère
Você vai encontrar lá um coração sincero
І слово ласкаве,
Et de tendres mots
E palavras carinhosas
Там найдете щиру правду,
Là, vous trouverez la pure vérité,
Lá você encontrará a pura verdade,
А ще, може, й славу…
Et aussi, peut-être, la gloire …
E também, talvez, glória …

*

Привітай же, моя ненько,
Accepte, ma tendre
Aceite ,meu doce
Моя Україно,
Ma chère Ukraine,
Minha querida Ucrânia,
Моїх діток нерозумних,
Mes innocents enfants
Minhas crianças inocentes
Як свою дитину.
Comme si c’était les tiens.
Como se fosse seu.

1839, С.-Петербург
1839 – Saint-Pétersbourg
1839 – São Petersburgo

 

**

 

Taras Chevtchenko
Taras Shevchenko
Тарас Григорович Шевченко
Вірші Тараса Шевченка
JAN HUS L'HERETIQUE de Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

LE SOIR – ВЕЧІР – NOITE – Poème de de Taras Chevtchenko – Вірші Тараса Шевченка

*
Taras Chevtchenko
Тарас Григорович Шевченко
Вірші Тараса Шевченка
JAN HUS L'HERETIQUE de Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle - Вірші Тараса Шевченка

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

 
 Тарас Григорович Шевченко
TARAS CHEVTCHENKO
25 février 1814 Moryntsi (près de Tcherkassy) – 26 février 1861 Saint-Pétersbourg

Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko


************************* 





Poème – Poema – вірш
Вірші Тараса Шевченка
Os poemas de Taras Shevchenko
Les Poèmes de Taras Chevtchenko

ВЕЧІР
LE SOIR
NOITE
**

**

Галки. Осінь», 1915 – Automne – Костанді Киріак Костянтинович – Kyriak Kostandi

**

Садок вишневий коло хати,
La cerisaie qui entoure la chaumière
O pomar de cerejas que rodeia a casa
Хрущі над вишнями гудуть,
Est livrée au tumulte de bourdonnements sauvages,
É entregue ao tumulto dos rugidos selvagens,
Плугатарі з плугами йдуть,
Les paysans poussent laborieusement leurs attelages
Os camponeses laboriosamente empurrar suas equipes
Співають ідучи дівчата,
Les filles chantonnent la ritournelle en rentrant chez elles
А матері вечерять ждуть.
Les mères attendent le reste de la famille pour le souper.
As mães esperam pelo resto da família para o jantar.
Семья вечеря коло хати;
La famille se restaure autour de la demeure ;
A família está restaurando em volta da casa;
Вечірня зіронька встає;
L’étoile du soir se lève à cette heure ;
A estrela da noite se levanta a esta hora;
Дочка вечерять подає
La fille sert le repas…
A garota serve a refeição …
А мати хоче научати,
Sa mère veut la conseiller,
Sua mãe quer aconselhá-la,
Так соловейко не дає.
Mais le taquin rossignol couvre sa voix.
Mas a provocação rouxinol cobre sua voz.
Поклала мати коло хати
Autour de la maison, la mère
Ao redor da casa, a mãe
 Маленьких діточок своїх,
Couche ses petits enfants,
Camada de seus filhinhos
Сама заснула коло їх.
Et s’endort ensuite à leurs côtés.
E depois adormece ao lado deles.
Затихло все… Тілько дівчата
Tout est devenu si silencieux … Seules les filles
Tudo ficou tão quieto … Só garotas
Та соловейко не затих.
Et le rossignol sont en éveil.
E o rouxinol estão acordados.

**

Taras Chevtchenko
Тарас Григорович Шевченко
Вірші Тараса Шевченка
JAN HUS L'HERETIQUE de Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

В казематі III – 1847 – Peu m’importe ! Eu não me importo!- Poème de de Taras Chevtchenko – Тарас Григорович Шевченко

*
Taras Chevtchenko
Тарас Григорович Шевченко
JAN HUS L'HERETIQUE de Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

 
 Тарас Григорович Шевченко
TARAS CHEVTCHENKO
25 février 1814 Moryntsi (près de Tcherkassy) – 26 février 1861 Saint-Pétersbourg

Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko


************************* 





Poème – Poema – вірш

 В казематі III
PEU M’IMPORTE !
Eu não me importo!
**
Між 17 квітня і 19 травня 1847
Entre le 17 avril et le 19 mai 1847
Entre 17 de abril e 19 de maio de 1847
*

**

Traduction Jacky Lavauzelle
Konstantin Kryzhitsky Ozero Le Lac 1896 – Константин Яковлевич Крыжицкий

Мені однаково, чи буду
Peu m’importe
Eu não me importo
 Я жить в Україні, чи ні.
De vivre ou non en Ukraine.
Para viver ou não na Ucrânia.
Чи хто згадає, чи забуде
Que l’on se souvienne de moi ou que l’on m’oublie,
Lembre-se de mim ou me esqueça
 Мене в снігу на чужині –
De moi dans ces neiges étrangères.
De mim nessas neves estrangeiras.
Однаковісінько мені.
Cela m’importe peu.
Isso realmente não importa para mim.
В неволі виріс меж чужими,
En captivité, j’ai grandi avec des étrangers,
Em cativeiro, cresci com estranhos,
І, не оплаканий своїми,
Sans que les miens ne me pleurent,
Sem chorar minha ausência
В неволі, плачучи, умру,
En captivité, en pleurant, je mourrai
Em cativeiro, chorando, vou morrer
І все з собою заберу,
Et j’emporterai tout avec toi
E eu vou levar tudo com você
 Малого сліду не покину
Ne laissant même pas une seule petite trace
Não deixando nem um pequeno traço
На нашій славній Україні,
Dans notre glorieuse Ukraine,
Na nossa gloriosa Ucrânia,
На нашій – не своїй землі.
La nôtre – qui n’est plus notre propre terre.
Nossa – que não é mais nossa própria terra.
І не пом’яне батько з сином,
Et le père dans ses souvenirs,
E o pai em suas memórias
 Не скаже синові: “Молись,
Le père ne dira pas à son fils : « Prie,
Não dirá a seu filho: « Ora,
Молися, сину: за Вкраїну
Prie, mon fils : pour l’Ukraine
Ore, meu filho: para a Ucrânia
 Його замучили колись”.
Il fut torturé jadis.  »
Ele foi torturado uma vez. « 
Мені однаково, чи буде
Peu m’importe, si demain,
Eu não me importo, se amanhã,
Той син молитися, чи ні…
Si ce fils priera, ou non…
Se esse filho vai orar, ou não …
 Та не однаково мені,
Mais ce qui m’importe réellement
Mas o que realmente importa para mim
Як Україну злії люде
C’est de constater qu’un ennemi ignoble
É notar que um inimigo ignóbil
Присплять, лукаві, і в огні
Endort, dérobe et consume l’Ukraine
Endortar, roubar e consumir a Ucrânia
 Її, окраденую, збудять…
La volant et la violant …
O volante e o violador …
 Ох, не однаково мені.
Ô, comme cela m’importe !
Oh, como isso importa para mim!

С.-Петербург
Saint-Pétersbourg

**

Taras Chevtchenko
Тарас Григорович Шевченко
JAN HUS L'HERETIQUE de Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

Заповіт – Le Testament – A Vontade – de Taras Chevtchenko Тарас ШЕВЧЕНКО – 1845

*
Taras Chevtchenko
JAN HUS L'HERETIQUE de Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

 
 Тарас Григорович Шевченко
TARAS CHEVTCHENKO
25 février 1814 Moryntsi (près de Tcherkassy) – 26 février 1861 Saint-Pétersbourg

Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko Тарас Григорович Шевченко Taras Chevtchenko


************************* 





Poème – Poema – вірш

 

 Заповіт
Le Testament
A Vontade
25 декабря 1845
25 décembre 1845
25 de dezembro de 1845
*

**

Mykola Mourachko -Микола Іванович Мурашко – Vue sur le Dniepr dans les années 1890

 

***

Як умру, то поховайте
A ma mort, enterrez-moi
Na minha morte, me enterre
Мене на могилі
Dans une tombe
Em um túmulo
Серед степу широкого
Au centre des grandes steppes
No centro das grandes estepes
На Вкраїні милій,
De ma douce Ukraine,
Da minha doce Ucrânia
Щоб лани широкополі,
Contemplant les pâturages infinis,
Contemplando as pastagens infinitas,
 І Дніпро, і кручі
Et le Dniepr, et ses falaises
E o Dnieper e suas falésias
 Було видно, було чути,
 Afin que je puisse entendre
Para que eu possa ouvir
 Як реве ревучий.
Son profond rugissement.
Seu rugido profundo.
Як понесе з України
Quand il charriera d’Ukraine
Quando ele vai carrinho da Ucrânia
У синєє море
Et jettera dans la mer bleue
E vai jogar no mar azul
Кров ворожу… отойді я
Le sang hostile … Je quitterai alors
O sangue hostil … eu vou sair então
  І лани і гори —
Et les prairies et les montagnes.
E prados e montanhas.
Все покину, і полину
Je laisserai tout et rejoindrai
Vou deixar tudo e me juntar
 До самого Бога
Dieu Lui-même
O próprio Deus
Молитися… а до того
Pour prier … Mais avant ça
Para rezar … Mas antes disso
Я не знаю Бога.
Je ne connaitrai pas Dieu.
Eu não conhecerei Deus.
 Поховайте та вставайте,
Enterrez-moi et levez-vous
Me enterre e levante-se
Кайдани порвіте
Brisez vos chaînes
Quebre suas correntes
І вражою злою кров’ю
Et le sang maléfique des ennemis
E o sangue maligno dos inimigos
 Волю окропіте.
Faites-le couler.
Faça fluir.
І мене в сем’ї великій,
Et alors dans la grande famille,
E então na grande família,
 В сем’ї вольній, новій,
Dans cette nouvelle famille libre,
Nesta nova família livre,
Не забудьте пом’янути
N’oubliez pas de vous souvenir de moi
Não se esqueça de lembrar de mim
Незлим тихим словом.
Silencieusement, en toute intimité.
Silenciosamente, em total privacidade.

 

**

Taras Chevtchenko
JAN HUS L'HERETIQUE de Taras Chevtchenko - Trad Jacky Lavauzelle

 


 TRADUCTION FRANCAISE & PORTUGAISE
Tradução Francês e Português
JACKY LAVAUZELLE

CAMOES OS LUSIADAS III-11 LES LUSIADES

Luís Vaz de Camões Les Lusiades
OS LUSIADAS III-11 LES LUSIADES III-11
LITTERATURE PORTUGAISE

Luis de Camoes Oeuvres obras Artgitato

literatura português

Luis de Camões
[1525-1580]

Tradução – Traduction
texto bilingue

Luis de Camoes Les Lusiades

 

Obra Poética

(1556)

LES LUSIADES III-11

OS LUSIADAS III-11

A Epopeia Portuguesa

 

CHANT III
Canto Terceiro

Traduction Jacky Lavauzelle

verso  11
Strophe 11

III-11

Image illustrative de l'article Vasco de Gama

Vasco de Gama

Vasco da Gama signature almirante.svg

 

******

Luís Vaz de Camões Les Lusiades
OS LUSIADAS III-11
LES LUSIADES III-11

 *****

« Entre este mar e o Tánais vive estranha
« Entre cette mer et le fleuve Tanaïs* vivent des étranges
 Gente: Rutenos, Moseos e Livónios,
Peuples : les Ruthènes**, les Moscovites et les Livoniens***,
Sármatas outro tempo; e na montanha
Jadis appelés les Sarmates**** ; et des montagnes
  Hircínia os Marcomanos são Polónios.
Hercyniennes*****, nous trouvons les Marcomans****** , qui sont les Polonais.
Sujeitos ao Império de Alemanha
Puis nous avons les sujets de l’Empire d’Allemagne :
     São Saxones, Boêmios e Panónios,
 Ce sont les Saxons, les Bohémiens et les Pannoniens,
E outras várias nações, que o Reno frio
Et plusieurs autres nations, que le glacial Rhin
Lava, e o Danúbio, Amasis e Albis rio.
 Traverse, ainsi que le Danube, l’Amasis******* et l’Albis********. »

*****

NOTES ET PRECISIONS

*Tanaïs (Τάναϊς)- actuellement Le Don (Дон = « la rivière » chez les Scythes) qui se jette dans la mer d’Azov (Crimée-Mer Noire)  

**Les Ruthènes vivent dans les Carpates Orientales (Ukraine approximativement)

*** Les Livoniens : « LIVONIE, la (Géog.) province de l’empire russien, avec titre de duché, sur la mer Baltique, qui la borne au couchant, & sur le golfe de Finlande, qui la borne au nord. Cette province peut avoir environ cent milles germaniques de longueur, en la prenant depuis les frontieres de la Prusse jusqu’à Riga, & quarante milles dans sa plus grande largeur, sans y comprendre les îles. » (Jaucourt – L’Encyclopédie, 1re édition – 1751 Tome 9, p. 600)

****Les Sarmates :  » SARMATES ou SAUROMATES, s. f. pl. (Hist. anc.) nation nombreuse & belliqueuse, qui étoit divisée en plusieurs tribus. Leur pays appellé Sarmatie, se divisoit en Européenne & en Asiatique ; la premiere s’étendoit depuis la Vistule, jusqu’au Pont-Euxin, au Bosphore cimmérien, le Palus Méotide, & étoit séparée par le Tanaïs, de la Sarmatie Asiatique ou Scythie. Ce vaste pays renfermoit ceux qui sont connus aujourd’hui sous le nom de Pologne, de Russie, & une partie de la Tartarie.  Les Sarmates commencerent à menacer l’empire romain en 63 sous l’empire de Néron ; ils furent défaits en plusieurs occasions par Marc-Aurele, par Carus, par Constantin, sous l’empire duquel ils furent chassés par leurs esclaves nommés Limigantes ; mais ils furent remis en possession par l’empereur Constance. En 358, en 407, ils firent une irruption dans les Gaules avec plusieurs autres nations barbares. Leur pays fut ensuite subjugué par les Huns sous Attila. » (L’Encyclopédie, 1re édition – 1751 – Tome 14, p. 661)

***** Montagne Hercyniennes ou Chaîne Varisque

****** Les Marcomans : «  MARCOMANS, les (Géogr. anc.) Marcomani, ancien peuple de la Germanie, où ils ont habité différens pays. Spener croit ce mot formé de marck & de manner, deux mots allemands, qui signifient des hommes établis pour la garde & la défense des frontieres. On conjecture avec probabilité, que la demeure des Marcomans étoit entre le rhin & le Danube. Cluvier a tâché de marquer les bornes précises du pays des Marcomans. Il dit que le Nécre bornoit la Marcomanie au nord ; que le Kocker qui se joint au Nécre, & le Brentz qui se jette dans le Danube, la bornoient à l’orient, le Danube au midi, & le Rhin à l’occident. Tout cela est assez vraissemblable. De cette façon les Marcomans auroient possédé les terres que comprend le duché de Wirtemberg, la partie du Palatinat du Rhin qui est entre le Rhin & le Nécre, le Brisgaw, & la partie du duché de Souabe, située entre la source du Danube & le Brentz. » (L’Encyclopédie, 1re édition – 1751 – Tome 10, page 90)

******** Amasis = Ems aujourd’hui : « EMS, (Géog. mod.) fleuve d’Allemagne ; il a sa source au comté de la Lippe, passe dans l’Oost-Frise, & se jette dans la mer au-dessus d’Embden. » (L’Encyclopédie, 1re édition – 1751 Tome 5, p. 601)

********* Albis – Albia – Elbe -(Tchéquie & Allemagne) se jette dans la Mer du Nord

*********

Vasco de Gama par Gregorio Lopes

*********************
Luís Vaz de Camões Les Lusiades
OS LUSIADAS III-11 LES LUSIADES III-11
Traduction Jacky Lavauzelle
ARTGITATO
*********************

White_Fawn_Drawing Faon Diane

LA VIE DE LUIS DE CAMOES